"ПИТНІ МЕДИ − 2016"

Кафедра  ТРГ  та  ГРС  прийняла  активну  участь  у

Першому регіональному дегустаційному конкурсі

«Питні меди 2016»

 

     Актуальний захід було проведено за ініціативи ГО «Криворізька гільдія бджолярів» у рамках етно-фестивалю «Святкування масляної».

http://www.medovary.org/

http://vk.com/gildiuabeekiping

Метою конкурсу є:

  • популяризація, меду та оздоровчої продукції бджільництва,
  • відродження стародавніх традицій медоваріння та вживання питних напоїв. 

     Конкурс серед виробників медових напоїв було проведено 5 березня 2016 р. у комфортабельному залі ресторану «СанТамаріск».
       Участь у заході взяли найіменитіші медовари з різних областей України, які надали понад 30 зразків своєї цілющої та вишуканої продукції.


    У рамках конкурсу було проведено круглий стіл за темою «Проблеми та перспективи розвитку медоваріння в Україні», під час якого було обговорено сучасний стан бджолярництва, проблеми виготовлення, дегустації медових напоїв, проблеми сертифікації продукції та її реалізації.

       На Першом регіональному дегустаційному конкурсі «Питні меди 2016» було представлено зразки:
- ставлених медів,
- ставлених медів із соками, травами та прянощами,
- варених медів,
- варених медів із соками, травами та прянощами,
- медових квасів та лимонадів,
- медового пива.
    Дегустаційна комісія, у складі представників різних сфер діяльності, високо відзначила надані на конкурс зразки Медівки - питного меду.

     Нагородження переможців конкурсу, дегустація та виставка-продаж медів, питних медів та іншої апіпродукції відбудеться
12 березня у Парку ім. Газети «Правда» о 10.00 годині.

 

     Дякуємо за свято меду ГО «Криворізька гільдія бджолярів» - організації, діяльність якої спрямована на відродження галузі бджільництва, що є історичною спадщиною українського народу. Гільдія - це динамічна команда фахівців, які поділяють ідеали розвитку демократії та громадянського суспільства в Україні. Ця команда знаходиться в постійному розвитку, сприяє діяльність фахівців галузі українського бджільництва та залучає до своєї діяльності фахівців з різних питань.

Історична довідка.
Питний мед (медове вино) - слабоалкогольний напій, виготовлений шляхом бродіння з натурального меду. Є найдавнішим алкогольним напоєм, відомим в Середній та Північній Європі.
Технологія виготовлення питного меду дуже схожа на винну, але замість виноградного соку використовується мед. В старовину для так званих "ставлених" медів використовували суміш меду та соку ягід.
В разі використання чистого меду його проварюють, щоб позбавити бактерицидних властивостей, які не дадуть розвиватися культурі дріжджів. Через значну вартість такого напою та технологічну складність виготовлення напою з чистого меду є рідкістю як зараз, так і в давнину. Як правило, мед розчиняють у воді. У давнину виготовлений на такій основі напій у слов’ян звався сита.
Ступінь розведення прямо впливає на смак, міцність та вартість напою. Традиційною для медоваріння є термінологія, коли ступінь розведення позначують за кількістю часток води, що припадає на частку меду. Наприклад, двійняк - на одну частку меду 2 частки води (тобто частка меду 1/3), трійняк - на одну частку меду 3 частки води (тобто частка меду 1/4). Чим більше меду, тим міцнішим та солодшим виходить напій. Меди легші за четверняк є напівсухими чи сухими, тобто в них майже уся фруктоза та глюкоза переробляються на спирт.
В сухих питних медах вміст спирту 6-9%, у важчих міцність більша, втім, вона не перевищує природних меж в 11-12%. Справжні питні меди спиртом не кріплять.
Питний мед або медове вино - це рідкий напій, який легко ллється. Смак сухих медів нагадує легке сухе вино, третяки та четвертяки нагадують напівсолодкі вина, двійняки та важчі меди за смаком схожі на солодкі вина, однак навіть вони не є приторно солодкими і часто мають легку природну гірчинку. Смак напоїв залежить від концентрації меду, ступеню бродіння, а також добавок.
Меди часто кріплять цукром, як звичайним, так і паленим. Популярним також є використання різних трав та прянощів, таких як хміль, м'ята, перець, гвоздика, імбир тощо. Використання хмелю в процесі бродіння надає меду певної гіркоти, а напій нагадує одночасно і легке вино. Втім, навіть без жодних добавок хмільний мед має власний м'який смак.
Медові вина мають різний запах - від легкого спиртового до густого та насиченого медвяного. Використання ароматних прянощів та трав також помітно впливає на запах, особливо сильно забарвлює запах напою м'ята. Для деяких видів меду, так само як і для окремих сортів вина, характерне явище "дихання", тобто аромат напою в повній мірі проявляється лише після того, як налитий в посуд мед постоїть кілька хвилин.
Колір напою залежить від кольору меду, з якого він виготовлений, концентрації меду (як правило, важчі меди темніші) та добавок. Готовий мед це прозорий (вистояний) чи напівпрозорий (молодий) напій, як правило, світлих відтінків жовтого чи бурштиново-коричневого кольору. Зовсім легкі молоді меди бувають сіруватих відтінків.
Сьогодні в Україні питні меди виготовляють окремі пасічники та деякі поціновувачі цього стародавнього напою. Промислового виробництва меду в Україні зараз немає. Мед є популярним напоєм у Польщі, де він є третім за популярністю алкогольним напоєм - після пива та горілки, та випускається в промислових обсягах на сучасних підприємствах.
Стародавні способи виготовлення
Медові напої ділилися на ставлені і варені. Медові ставлені напої уварювалися з кислим соком так, що з 100 кг натурального меду виходило 30-50 кг кислого меду. Доброджували вони також не одне десятиліття, тому і доступні були тільки князям.
Медостав як спосіб приготування починався з виготовлення «кислого меду» - добре вистояний і закристалізований монофлорний мед розводився кислим соком (суничним, малиновим, смородиновим або вишневим) 1:1,5-3; ця суміш уварювалася на повільному вогні до 1/2 об'єму, звичайно в мідному казані, що підігрівався дровами з плодових дерев. Весь час суміш перемішувалася липовою лопаткою і нею ж знімалася піна з вощиною, що спливла. Варіння закінчувалося, коли виділення піни припинялося, а об'єм зменшувався до половини. Мед залишали остигати до температури тіла, після чого в нього запускали м'якуш непропеченого житнього хліба і залишали в теплому місці до початку зброджування. Після цього охолоджували для гальмування процесу.
Існував й інший спосіб отримання кислого меду. Для цього в казан з кислими ягодами заливали свіжий рідкий мед так, щоб він повністю покривав ягоди. Після того, як вони пустили сік, ягоди з медом томили в печі до повного їх розварювання і потім залишали на ніч для відстоювання гущі. На інший день в мед додавали 1/2 - 1/3 соку на стадії зброджування, і коли весь мед починав бродити, використовували як напівфабрикат.
Простий ставлений мед робили з одного кислого меду. Для цього його після тижневої витримки на льоду (для осадження осаду) переливали в добре просмолене липове барило і щільно закривали. Барильце з медом на стадії зброджування закопували в землю і залишали на 25-40 років. Саме в такому віці мед вважався зрілим і, оп'яняючи, піднімав настрій і бадьорив. Мед 10-річної витримки вважався молодим і, оп'яняючи, тільки дурманив. До того ж, його пиття супроводжувалося сильним похмільним синдромом.

За матеріалами: uk.wikipedia.org